Неділя, Червень 24

Що і чому ми святкували 25 грудня?

У січні 2016 року Президента Петра Прошенка запитали: чи може 25 грудня стати святковим днем? Тоді він відповів, що це справа не світської влади – нав’язувати дати святкування, та й це може спровокувати розкол у суспільстві…

Та щось сталося… з суспільством чи паном Президентом і минулого року Верховна Рада прийняла Закон за яким – 25 грудня стає святковим. Нам пропонують перейти на григоріанський календар і Різдво святкувати разом з усією Європою.

Якщо хтось подумав, що у нас стало на один день більше святкових днів, то ні! 2 травня тепер більше не вихідний. У 2018 році – це день робочий!

Та що насправді пов’язано з 25 грудням?

Кожна освічена людина знає, що 22 грудня починається час зимового сонцестояння. 22, 23 та 24 грудня – найкоротші дні в році, а ніч з 21 на 22 – найдовша.

Починаючи з 25 грудня світовий день починає прибувати. А з урахуванням закінчення відомого “календаря майя” – у 2017 році 25 грудня почалася і нова епоха.

Здавна, саме це триденне “завмирання” Сонця і наступне його “народження”, святкувалося як Свято народження молодого Сонця (Кола Дара) – Різдво. Наші пращури святкували Різдво Коляди – язичницького сонячного божества (звідки і походить назва традиційних святкувань – колядок). Нічого спільного з нинішньою церквою, з християнством це не мало і не має. Зате тісно пов’язане з Природою. Адже початок збільшення Дня, нового кола Сонця – початок астрономічного Нового Року! Природного, а від так, по-справжньому Божого!

Всі ці астрономічні зміни цікаво описано у наступному поетичному творі:

Людину не можливо розіп’яти на хресті,
Хрестові промені усі святі.
Вони — життя! І смертю оскверняти
Їх можуть лише циніки сліпі.
Є шибениця, а є хрест.
Хрестові рівні завжди промінці,
Хрещаті рушникові узірці,
А там, де доля, де людська розп’ята
То шибениця є триклята
Були часи, коли це знали всі!
Лише в 400 аж 31-ім році
“Хрест” запровадили “святі” отці.
Та за віками людям важко знати, що правда,
А що, просто, із брехні.
Хрестом почали й шибеницю звати,
Отцям все можна, вони ж бо “святі”…
“Папа Іван ХІІІ — жив з рідною сестрою і мав цілий гарем.
Папа Степан VII наказав викопати з могили папу Формаза,
Котрий там спочивав уже 8 місяців і поволочити
вулицями міста та й утопити у ріці…
Папа Інокентій VIII мав 16 дітей від різних жінок…
І так майже усі… все циніки, убивці, гультяї…
“Святі!” “Святі” посланці!…
А хрест — це зодіаку символ,
Символ Сонця, як йде воно до осені… в зимі
тихенько завмирає на 3 дні,
У дні зимового сонцестояння.
Спасителі так помирали всі.
І Сонце “помирає” “во Христі”,
В сузір’ї на ім’я “Південний хрест”.
Цей хрест на небі, а не на Землі.
А з 24 на 25 грудня, уночі,
Зірниця Сиріус — яскрава квітка неба,
Заходить в пояс Оріон,
Й стає попереду зірок,
Що звуться: “Три царі”.
Царі — небесні зорі, а не люди, не земні.
Так зірка Сиріус показує на місце,
Де вранці, 25 числа,
Засвітить Сонце свої ланці,
Народжене бо знову для життя.
Усі спасителі родились цього дня.
Насправді народилось Сонце.
В сузір’ї Діви,
Діва не дівча і дім її – це знову, — небеса!!!
Сузір’я Діви Вифлеєм ще звуть,
Це слово означає — хлібна хата.
Сузір’я “Вифлеєм” не на Землі,
Ми сотні міст так можем йменувати.
Нам буде Сонце до весни рости,
А на Великдень, силоньки набравши,
Здолає ніч, вона піде на спад.
І скажуть всі: “Воістину воскрес!”
День в Сонці посміхнеться привітавши
12 учнів — 12 головних сузір’їв.
Й сузір’я Риби.
Ще донедавна було його царство.
Та вже ступив на землю Водолій,
водиці-мудрості для нас набравши.
Релігії олюднили зірки, святе і грішне,
в купу все змішавши.
А наші прамами і прадіди в науках
Знали толк завжди. Немов абетку знали всі зірки
І їхній вплив на всі людські стежки.
Який же сором! Що ми зараз є раби!!!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *