Неділя, Червень 24

“Мені не потрібна мова…”

21 люте – Міжнародний день рідної мови. Ця тема заховалася за черговою річницею Майдану. А мова… нащо вона нам? У нас через неї стільки сварок! Нащо, взагалі, мова?..

Хан Акбар, монгол, котрий ханствував в Індії у 1556-1605 роках провів експеримент. Акбар узяв новонароджених дітей китаянок, індусок, бірманок, тибеток і тримав їх під опікою глухонімих няньок. Діти не повинні були чути людського голосу, їм ніхто нічого не розповідав.

Через 10 літ Акбар відчинив «дитячий садок»… Діти лазили, гарчали, дряпалися, клацали зубами, ричали…в них не було нічого людського. Їх випустили. Почали навчати, та всі старання виявилися марними. Людьми ці «звірятка» не стали!

Така фактологічна ілюстрація, котру мудро взяв до «Мага Віри» Лев Силенко, влучно показує значення, вагу мови в людському житті.
Не донесене слово Мудрості і Любові – втрачена Людина!

Мова робить людину людиною!

Візьму я косу та й накошу трави… Візьму-но я мову та й піду побалакаю… Чому б і ні?! Мова не коса? Її як ложку, косу не візьмеш? Але ж ми кажемо у школах своїм дітям: «Мова – засіб спілкування».

Спілкування – Природна Потреба Людини. Звукове вираження Людини.

Воно також є Життєтворчою Основою, як і всі Природні Потреби. Та окрім цього, спілкування – фундамент Розвитку Людської Свідомості. Спілкуючись – ми передаємо інформацію. Мовою ми виражаємо пізнане, ділимось досвідом.

Спілкування – основа життя Знань. Двигун інтелектуального і технічного Розвитку!

Відкрите суспільне і між суспільне спілкування – вираження Свободи. Тільки там, де вільне Слово – вільна Людина.

Мова має цікаву особливість – географічну прив`язку. Чи могла виникнути українська, французька, чи іспанська мова в Японії або в Індії, а може, в Китаї? – Ні!

Мова виражає глибину пізнання Світу, темперамент, характер Нації. Останнє має цілковиту природну залежність. Характер, темперамент формуються під впливом навколишнього середовища в якому Людина перебуває. От і виходить:
Мова – це звукове вираження Людини, Єдності Людини і Природи на території її формування.

Це основа психічного і фізичного здоров`я Людини! Її впевненості в собі! Визнання волі Вищості – народження кожного із нас саме на цій, а не на іншій території.

Можете не говорити в Україні українською. Та це вияв зневаги, безлюдськості. І не просто до українців, їм може бути байдуже, а, перш за все, до Бога!

Панування чужої мови на вашій землі ознака загарбництва і рабства!

Кажуть, що Людина – кришталева призма через яку проходить енергія – Мова землі і стає словом – Мовою Людини.

Дар Божий! І нема поганої мови, як і нема Нації вищої (вибраної) чи нижчої. Одна Нація і її мова сформувались швидше і на одній території, інші пізніше в іншій місцевості.

Проте саме за мовою можна визначити найдавнішу Націю. Мова найстаршої людності буде мати найбільше лексем – слів, синонімів, народних пісень.

Українська Мова має найбільшу кількість співанок на планеті. І в ній стільки лексем, що можна писати вірші словами, які починаються з однієї букви:

«Сипле, стелить сад самотній –

сірий смуток,  – срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь,

серце слуха скорбний сміх…»

Це Мова, яка не любить зла, тому і сварка у ній зводиться до фраз: «а щоби тобі добро було!», «а щоби тебе лихо забуло!», «а нехай тебе качка копне!».

Зневажати рідну Мову  – зневажати себе і Бога.

Відмовлятися від мови, тим паче, від рідної, зневажати Бога, рідну землю і свій народ. Такі можуть награбувати мільярди, та ніколи не пізнають, що таке Щастя. Не дає його таким Бог!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *