Понеділок, Листопад 19

Дорога до Чернівців або… “низменные чувства…”

Зима проявила себе у Весні! 18 березня ми отримали від Бога сніг, якого взимку й не бачили. Коли я вийшла на дорогу і побачила, що сліду від транспорту не видно, зрозуміла – моє авто найнадійніше… – мої ноги! Та через пару сотень метрів до голови прибігла лиха думка – “треба телефонувати до колег, нехай мене не чекають, таким снігом, у цій молочній імлі, коли сніг, на пару з вітром, вже заліпив мені повіки, я й до Бузовиці не дійду!”

Цю думку наздогнало питання: “Ти не дійдеш?! Якщо не ти, то хто?!”

І я дійшла! На автобусній, біля Бузовиці,   знову сміття, за автобусною вуличний знак з пішоходом і… під`їхала автівка. Мужчина зупинився. Жінка на холоді… в негоду…

– Ви що пішки йшли?
– Так.
– І ніщо не їхало?
– Вас бачу першого. Досвітні сліди ледь проглядаються, та сьогодні всі воліють сидіти вдома.

Чоловік представився – Сашко Платаш з Комарово. За тих 15 хвилин до Кельменців розказав багато корисного по догляду за садом. Було приємно слухати. Плати за проїзд не взяв.

До слова, мушу відмітити, що в Комарово багато людей, котрі не просто підвезуть до повороту на Дністрівку, а не раз, і до села підкинуть, і від грошей відмовляються на відріз! ДЯКУЮ! Дякую Вам і за Вас Богові!


Кельменці. Вони завмерли у сніговому полоні. Поодинокі перехожі, поодинокі автівки на дорозі, а тобі з друзями необхідно добратися до Чернівців…

 

До перехрестку Чотири корчми, з дорогою можна було миритися, хоч стан полотна траси вимагав максимальної уважності, та за перехресттям ми побачили як  стояли, то намагалися зрушити з місця, то таки пробували їхати за рефрижератором рефрижератор… Їх, виявляється, стільки буває!

У деяких місцях працювала поліція, та в ній, мабуть, не всі знають, як поводитись на дорозі. Створювали аварійну ситуацію і явно не розуміли чому до них хтось обурюється!.. Вони ж “святе”! – поліція!

До Чернівців доїхали! НЕ вірилось! Приїхали, щоб взяти участь у ВІЧЕ, яке вимагає від влади висловити свою громадянську позицію щодо ситуації в країні. А у свідомості чомусь літали слова – “низменные чувства…” – черговий плювок на кохання з чергової статті про маніпуляцію людською свідомістю у суспільстві!

Після напруженої дороги, після побаченого і почутого, страшенно захотілося дати справжній перелік “низменных чувств…”: служіння чужим панам і богам, свавілля, безхребетність як невміння відстоювати свою людську гідність, сліпе егоїстичне самолюбство, забобонність, обмовство і обман, улесливість і зрадливість, заздрість і жадібність, неуцтво і байдужість…

Любов, кохання, взаємопідтримка і взаєморозуміння – це з протилежного полюса і цього полюса… в нас, фактично, сьогодні нема! Бо скільки нас тих, хто не зважаючи на негоду, за власні кошти їхав на ВІЧЕ?

А стань на розмову, кожен ХОЧЕ добра! І щоб це добро зробив для нього ХТОСЬ і НЕ за його гроші! Що це?..

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *