Понеділок, Червень 18

Кирило і Мефодій і ми? Тут?!

Нещодавно і у нас, у Кельменецькому районі, відзначали День слов`янської писемності. У цей день, а саме 24 травня, по всій Україні говорили про святих болгар Кирила і Мефодія. Ми також, спершу поговоримо про цих хлопців. Та спочатку запитаємо: Бог – це брехня чи Правда?..

Насторожились?! Правда-правда! Так ось, Костик і Михасик, яких називають Кирило і Мефодій, дві реальні особи. Їхні імена Костянтин і Михайло. Ці панове – два рідні брати. І зовсім НЕ болгари!

Саме так – НЕ БОЛГАРИ! Чи наші заробітчани через те що знаходяться в Італії, Португалії перестають бути українцями?! По-своєму, та Кирило і Мефодій, також ті ж заробітчани… Кожен хліб заробляє по-своєму!

Вони були у Болгарії. Та народилися у Греції. Сини грецького військового. Про всі інші побрехеньки навколо них ми зараз не будемо говорити. Зупинимось на основному.

На теренах нинішньої Греції, Італії жили і праукраїнці. І Костянтин, і Михайло здитинства були добре знайомі і з нашою тодішньою мовою і з абеткою. Тобто, з нашою писемністю!!! Бо головна брехня – Кирило і Мефодій нам, неукам нікчемним… подарували писемність! ( Які добрі люди!..)

Костянтин (Кирило) сам розповідав, що коли прибув до Криму, то бачив помазеницькі (християнські) книги мовою Київської Русі. Що воно таке – помазеництво, у нас знали і до нього ніхто не поспішав. Відмовка була залізна: «Нащо нам чужого бога, коли свій коло порога?!»

Все що ці хлопці могли зробити – це нашу абетку огречити. Адже вони прийшли з метою поширення ідеології, тобто – з метою інтелектуального поневолення наших терен шляхом насадження своєї релігії.

Говорити, що Кирило і Мефодій принесли нам писемність – це зневажати себе і перед людством, та найперше, – перед Богом!

Найцікавіше те, що Європа, зокрема Італія, донині НЕ ХОЧЕ визнати, що етруски – це українці. Їх натхненно сьогодні ПРИХВАТИЗОВУЄ Московія… Ми ж подамо уривок з етруського тексту. Вважайте, він має вік у кілька тисяч літ, але… почитайте, принаймні, для того, щоб дізнатися яка правдива мудрість живе у нашій допомазенецькій (дохристиянській) писемності:

«РTЧИ НИЖЕ БЕ АРT АРО (Речи /проголошуй/ далі так Оре /орачу, людино праці/!)  РОА НА ВОЖИ ( Рід наш веде!)  ЖРЕМО ВЪР(Ж)Т ЖИЙЕ (Жнемо врожай – живемо!) РОТTЧИ – К(Р)ИА ЙЕ ЖЕЩTА (Тече кров наша сильна!) ВОБЕ АЙU  ВЪ ЖИРT  ВОЗ)Л) UА НАМО (Дві зорі /Місяць і Сонце, як символи ночі і дня/ в достатку зливаються з нами). НАМОРО МLЖИ ВОЗ(Н)U Б(Р)ЕЖИ ПОАРО РОЖЕ РА (працею мужі /люди/ вознесли бережливе (святе) полум’я  народження Розуму (Світла, Свідомості).

АЩT А АПОИМО ЖЕРЕМО АБЕ ЖЕ МОА БЕА Б(Л)ЕВО (А ще я оповім – існуємо аби наше було бувалим (вічним), ВОИЗL ИЙU В ОНИ Р(Ж)TВОЙU (воз`єднаймося всі в єдино достатком). 

РTЩT ЩЕЖИЙU  ПО ЖИЗЪЖЕ ИМО ЖИРTВО (Речуть – здобуваючий по життю має дім).  АЖЕ РОЖЕЙU ВОЙU (адже достаток – воля!) МОРTИ ВЪ ДИВН РОЖЕМО – ЖИРО (Щира праця дивний /чудовий/ родить достаток!)
ВОЗ(Л) UА МОPT  A TЖИ 3(Р)U (з нами праця, адже зрю /бачу/… – далі кусочок тесту не вдалося розбити науковцям на слова)

РОЙ ЖИРНT МОЧИ (рід (тут іде як частинка нації) достатком сильний!)
ЩTЖЕ К(Р)И (щадіть кров (бережіть свою рідність, націю, плем’я)! ЧTМL (чтіть)! 

АЩT НАНА ЖИРTЙЕ РОВОЩT А ВЪРО И РА ЕЗ (Д)U РЁНИ ЙU РОЯ  (а ще, щоб нажити достатку вдоволь,  вірю у Світло яке йде рікою мого роду)!
Б(Р)ЕМО МОНИ НАВО РА (Ноша моя /суть моя/ – наявність Світла /тобто часточки Світла у кожній людині/)!
ВЪРT ЖЕ (вірте ж)!»

Текст логічний, повчальний і зрозумілий. Та якщо хтось забажає побачити потуги московитів, нехай почитає праці Генадія Гриневича. Він намагався перекласти саме цей текст. Не вийшло… Тому зараз хочеться лише сказати:

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ!

Європейці кажуть і нині, що тексти етрусків НЕ ЧИТАЮТЬСЯ!!! Невже?! А що ж ми з вами тільки-но прочитали?.. Вони бояться нашого минулого?! Чому???

У нас же наступне питання: чи варто відзначати День слов`янської писемності?..

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *