Субота, Серпень 18

Бабин – одне з кращих сіл Кельменеччини

Село Бабин  розкинулось навколо мальовничого яру. Саме це й зумовило особливий казковий рельєф, і сповнило село барвистих закутків та вуличок. Хтось може подумати: як же моторошно ходити цими вуличками вночі! Та ні, – увесь Бабин освітлений. Підключені всі дев`ять підстанцій.

І освітлення, і дороги – у селі все робиться спільними зусиллями сільської ради та самих жителів. Красиві двори і ошатні будинки, простора центральна вулиця і відкриті двері будинку культури, – сьогодні це побачиш не всюди.

На час літніх канікул робота сільського клубу дуже важлива. Сюди завжди можуть зазирнути школярі. Для бабинських дітлахів це звично, адже сільський клуб – це не лише місце, де проводять культурні заходи: тут працює музична школа і завідувач будинком Наталя Костенюк приймає всіх, як своїх.

Показуючи приміщення, Наталя Петрівна зазначила, що воно потребує постійного догляду, адже збудоване в радянські часи. Увесь час доводиться латати підлогу, та завдяки підтримці з боку сільської ради та розумінню депутатів, вдається таки багато чого робити.

Бабинський будинок культури був газифікований ще у 2003 році. А у 2016-му газовики заявили, що подавати газ до кахлевих пічок не будуть – не можна. Довелось переробляти все – проект, труби, купляти конвектори, довбати метрові кам’яні стіни. І цього нічого би не сталося, якби не допомога сільської ради. Понад 50 тисяч витратили на опалення будинку. Та сьогодні в ньому затишно і гостинно.

Недалеко від будинку культури у Бабині лунають голоси малюків, – там знаходиться дитячий навчальний заклад.

Сьогодні дитсадок нараховує 70 дітей. Вихователі діляться радісною новиною: заклад щойно відкрився після ремонту. Нам показують відремонтований музичний зал. Сільська рада виділила 35 тисяч гривень. На зал кошти пішли не всі. Залишку ще вистачило повністю оновити на кухні стелю і поміняти освітлення. 50 тисяч гривень виділило районне управління освіти. За кошти управління повністю поміняли каналізаційну систему і купили два бойлери, тож тепер садочок  забезпечений теплою водою.

Завідуюча ДНЗ Іванна Малай розповіла, що минулого року за кошти сільської ради придбали принтер, сканер та газову колонку, цього року малюки отримали чудовий музичний зал. Маємо надію, що цю спільну працю управління освіти, сільської ради, працівників садка оцінюють і батьки.

Та скільки б и не говорили про будинки культури, садки, школи, а серце села – землеробство і скотарство. У Бабині працює ТОВ «Бабинське» і Бабинський СГК. Та реалії такі, що людина сьогодні в першу чергу покладається на власні руки. У Бабині люди ще тримають вівці, а ще дивніше – тут понад 150 корів у приватних господарствах.

Як правило, у селах корів стає все менше і менше. Корова вимагає щоденної турботи – рано, ввечері, на обід. Тому не дивно, що корови, переважно, тримають у своєму господарстві люди пенсійного віку. Все частіше й частіше від корів люди відмовляються зовсім. Тому, коли бачиш череду з великої кількості рогатих красунь, дивуєшся. Ще більше здивування охоплює, коли переходиш на інший бік  села, а там пасеться ще одна череда!

Підійшла до пастушок, питаю – у Бабині дві череди?

– У нас чотири череди!

– А що робите з молоком?

– Люди розбирають.

– Хтось скуповує?

– Та ні, свої. Правда, молодь до цієї худоби не тягнеться. Клопітна справа. Та й літр молока все дешевший від літра газованої води.

Незалежно від того, дорожча мінералка від молока чи ні, для людей – це можливість отримати копійку. Сир, молоко сметану від господарів розкуповують ті бабинчани, що доглядати корів не встигають.

У Бабині 150 господ – порожні, та, не зважаючи на це, Бабин є одним з найкращих сіл Кельменецького району. Чисто, красиво, садибами милуєшся.

У центрі ведуться будівництва двох майбутніх ресторацій.

У школі – 180 дітей, у дитячому закладі – 70. Село має надію на майбутнє. Молоко – треба. Тому, коли постало питання, що потрібно відшукати землю для учасників АТО, і під око потрапив старий сад, в якому випасають найбільшу із  черед,  депутати і жителі села дійшли згоди, що сад розподіляти не можна. Корови потрібні, і пасовища також. З цим погодились і атовці. Вони дали згоду на те, що не вимагатимуть двох гектарів землі, а візьмуть менше, заради того, щоб сад-пасовище був збережений. Цей факт порозуміння вражає!

У Бабині сьогодні 12 учасників АТО. Землю вони отримали. Наділи мають площу трохи більше одного гектара, зате є де пастися рогатим красуням.

Звичайно, проблеми є всюди. Сільський голова Василь Григорошенко каже, що не просто знайти людину для прибирання. З біржі праці дають 1500 грн і 1500 грн платить сільська рада, та мало хто погоджується на таку працю. А вона важлива і поважна – порядок має бути всюди!

Не зважаючи на це, у Бабині чисто і затишно. Сам сільський голова не раз бере косу до рук, і може хтось з того посміється, та лише нетямущий! Бо розумний стане поряд і допоможе. Адже кожне село – це наша спільна домівка!

 

Ангела Вишня-Ткач

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *