Четвер, Липень 19

Знати це про свою мову – цікаво!

25 вересня – європейський День мов. Щоб оцінити мову чужу, варто знати надбання своєї. Що ви знаєте про свою мову?

Людина має своє обличчя. Нація – мову. Вона стає звуковим вираженням нації. Її зором, слухом, а найголовніше – дзеркалом інтелекту. Кожна мова, як і кожна нація, є неповторним діамантом людства. Та найперший охоронець мовного скарбу – її носій.

Наша мова –  українська. Цим сказано все, і разом з цим – нічого! Бо щоб любити мову, її необхідно знати. Зокрема те, що саме українська мова має найбільшу кількість лексем на планеті. І ця кількість продовжує рости. У нас що не письменник, то словотворець! Правила і природність української мови дозволяють їй бути напрочуд живою і неповторною.

Ми маємо найбільшу кількість народних пісень і казок. Згідно деяких джерел, українська мова була основою для створення санскриту. Справжнього віку нашої мови не знає ніхто. Та доволі цікаво подивитися як наша мова розвивалася: сумеріяни (праукраїнці) казали – гур, а в нас – гора, дара – діра, решату – рішати, шіша – їжа, пала – палиця, ама – мама, дас – даш, бал – вал, дім – дім, лил – любов…

Усі слова настільки схожі, що абсурдно заперечувати, що це одна і та ж мова, а значить одні і ті ж люди. Одні і ті ж гени. Тому коли в книгах дітям розповідають про дивовижну шумерську (сумерську) цивілізацію, яка невідомо звідки виникла, але в неї було клинописне письмо…- стає і смішно, і боляче. Бо це мова наших предків. Вони нею співали своїм дітям колискові.

Мова виражає глибину пізнання світу. Темперамент і характер нації. Останнє має цілковиту природну залежність. Характер, темперамент формуються під впливом навколишнього середовища, в якому людина перебуває. От і виходить, що мова – це звукове вираження єдності природи і людини на території її формування.

Це основа психологічного і фізичного здоров’я людини. Її впевненості в собі. Визнання – “Я народився українцем, французом, поляком, англійцем!.. Я приймаю цю волю Бога. Я поважаю і шаную свою мову, а в ній волю Всевишнього!”

Ангела Ткач-Вишня

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *