Салон ComfortHouse

У Грушівцях назрів конфлікт за 50 га землі

Земля. Сьогодні, у посттоталітарній Україні вона стала основним об’єктом спекуляцій. Те, що вона може стати товаром, спровокувало появу «чорного ринку» землі. І  «купці» потонули в жазі скупити, аби завтра перепродати те, що ще не продається офіційно і, можливо, не продаватиметься ніколи. Та затьмарені жагою заробити на продажу землі такої думки не допускають.

На цьому фоні іде інша війна – між орендарями. Не зважаючи на те, що земля є в законній оренді, приходить сторонній, бажаючий з цієї землі мати зиск, і просто її засіває!

При цьому законний орендар у тій позиції, де вирішувати питання навкулачки – це себе знищити. І коли аграрій-рейдер це знає, розуміє, що його конкурент вимушений буде йти шляхом закону, а слідувати закону – справа затягнеться на роки і конфлікт зайде в глухий кут. І рейдер «відважно» користується землею і заробляє.

Що ж на це кажуть землевласники? Вони – щасливі! Одні їм платять орендну плату, бо до цього їх зобов’язують законно зареєстровані договори, а другий платить з вишуканою догодою, – навіть зерно самі привезуть під хату, – бо реально землею користується. І виходить, що землевласник у подвійній вигоді.

Та перші терплять збитки. У них – законні угоди. У цих угодах обумовлено, що немає бути третьої сторони – аграрія-рейдера. І за це відповідає землевласник. Тобто, законний орендатор має законне право перед кожним землевласником поставити питання про відшкодування збитків. І ці збитки можуть сягати за один рік суми більше двох десятків. А за роки?

То що ж стається насправді? Можливо те, що аграрій-рейдер скористався тим, що люди не читають договорів, не замислюються над власною відповідальністю. А егоїстично радіють, що хитре теля двох мамок смокче? Тобто, аграрій-рейдер не зерно додому привіз, а підставив землевласника, а може й обманув, давши землевласнику свій договір, який той, навіть, підписав… Лишень без державної реєстрації ці угоди нічого не варті. Тому навіть рейдери намагаються їх всіма силами узаконити, і тоді якось виникає унікальна ситуація – «випадково» якийсь чиновник недодивився, що на цю землю вже є господар-орендатор. Випадково? Просто так? І постає факт подвійної реєстрації.

У цивілізованих країнах за такий факт чиновник був би негайно звільнений, а може й покараний згідно всіх антикорупційних законів. Що буде у нас? Та просто порадять кудись піти, кудись звернутися і когось попросити зліквідувати цю подвійну реєстрацію, та аж ніяк не покарати  чиновника, рейдера, бодай на користь держави і хоч запитати землевласників – ви розумієте, що ви робите?

Якщо землевласника не влаштовує орендар, він має право розірвати договір у встановленому законом порядку, та не «радіти» появі третьої сторони.

Приблизно, така ситуація склалася між ТОВ «Кельменці АГРО» (директор Іван Равлюк), та СГК «Бабинський» (керівник Михайло Баранчук) за 50 га поля у Грушівцях.

З цього приводу відбулося не одне засідання антикорупційного обласного штабу. Питанням займався безпосередньо заступник голови обласної державної адміністрації Василь Гостюк.

Комісія підтвердила факти, що Михайло Баранчук використовував певну кількість земельних ділянок без належних на те підстав. А також очевидним є факт подвійної реєстрації договорів оренди землі.

Сторонам конфлікту запропонували звернутися зі скаргою до Комісії з розгляду скарг Міністерства юстиції України для скасування факту «подвійної» державної реєстрації договорів оренди землі. Безсумнівно, подвійну реєстрацію необхідно скасовувати, але хто і яку понесе за всі вчинені дії відповідальність? І що далі?

У Грушівцях у суперечці СГК «Бабинський» не лише з «Кельменці АГРО». У конфлікті з ним і Власов Валерій. Конфлікт  ведеться всього за 7 паїв.

Неабияк дивує факт: СГК «Бабинський» програв судову справу Валерію Власову на рівні району. Михайло Баранчук (СГК «Бабинський») подав на апеляцію. Апеляція рішення районного суду визнала правомірним. І поки виконавча службу міркувала, що і як робити, Михайло Баранчук подав касаційну скаргу. Верховний суд зупинив дію рішень попередніх судів. А це означає, що конфлікт загруз у судовій системі так, що миті вирішення не видно!

Валерій Власов посміхається і каже: «Мені не залежить на цих семи паях, але я поніс збитки! Я хотів просто законно господарювати. Я не порушував закон. Нікого не підкуповував. Ні на чию чужу землю не заходив. Що мені робити?» Хто буде відшкодовувати збитки? Михайло Баранчук? По закону виходить, що це мають зробити ті, що брали подвійну плату за оренду землі, нишком раділи і не віддавали собі звіту, що це щось не так.  Що склалася унікальна ситуація – або ти вибираєш одного орендаря, або захищаєш свою ділянку від рейдера. Жадний і скупий платить двічі!

Та біда не вся! «Кельменці АГРО» зареєстровані в Грушівцях. Як нам пояснили податківці, основна кількість податків 60% – зараз осідає у районному бюджеті. Інша частина йде на область та державу. І лише плату за землю, за оренду отримують Грушівці. Та лишень створюється об’єднана громада, 60 % податків стає власністю саме громади. «Кельменці АГРО» за цей рік має сплатити більше одного мільйона гривень. Грушівці цього платника податків можуть втратити. Питання – чи лише Грушівці?..

«Кельменці АГРО» орендує землі не лише у Кельменецькому районі. Навіть якщо є ті, хто платить більші податки до нашого місцевого бюджету, розкидатися платниками навряд чи розумно!

Ангела Ткач-Вишня

  • Гость: Конфлікт назрів ще 5 років тому, а відповідальність впершу чергу повинна понести сільська рада. Знаючи , що робиться таке і не піднімати це питання - це злочин! Мільйон гривень для сільської ради великі гроші. Правду казав В.Ілаш на одній з нарад, що орендарі нічого не платять тому район і дотаційний.