Понеділок, Червень 18

Важливо

На Кельменеччині 21 сільська рада проігнорувала обговорення щодо об’єднання в одну територіальну громаду

На Кельменеччині 21 сільська рада проігнорувала обговорення щодо об’єднання в одну територіальну громаду

| Коментарів немає
24 червня минулого року у Кельменецькій селищній раді відбулися громадські слухання з обговорення ініціативи добровільного об`єднання територіальних громад у одну громаду з центром у селищі Кельменці. До усіх рад Кельменеччини були розіслані офіційні пропозиції обговорити у кожній сільській громаді питання створення однієї об’єднаної  Кельменецької громади. Лише три сільські ради дали офіційну відповідь Кельменецькій селищній раді. Зокрема, це Бабинська, Ленківська та Бурдюзська. Всі інші, навіть якщо й приймали якесь рішення, то офіційної відповіді не надали. Тобто 21 сільська рада дане питання «скромно» проігнорувала. При зустрічі з селищним головою Сергієм Буняком ми помітили, що навіть ті відповіді, які є, прийняті не на сходах села, а лише депутатським складом – сесіями сільських р
Страхова та сімейна медицина: чи готова Кельменеччина до медичної реформи?

Страхова та сімейна медицина: чи готова Кельменеччина до медичної реформи?

| Коментарів немає
Що чекає наші ФАПи та амбулаторії у світлі реформ? Про це ми говорили з головним лікарем  Кельменецького районного центру первинної медико-санітарної допомоги Дмитром Дмитруком. -  Сімейна медицина буде! – одразу запевнив нас Дмитро Іванович. – Зараз  маємо у Кельменецькому районі 12 амбулаторій та 21 ФАП. Проблеми з кадрами  не значні. По можливості  все вирішуємо. Найкращі ФАПи у Бузовиці, Дністрівці, Грушівцях. У Лукачанах лікар працює по сумісництву, по сумісництву  маємо лікаря  в амбулаторії у Перківцях, та цю проблему ми вирішимо. - Наразі наша медицина ще державна. Як мали б працювати лікарі, якщо ми перейдемо на страхову форму медичного обслуговування? - Страхову медицину у нас уже запроваджували. Такі процеси розпочали ще у 2000-му році.  Були, навіть, страхові полюси, та да
У Бурдюзі заготовляють дрова чи винищують ліс?

У Бурдюзі заготовляють дрова чи винищують ліс?

| Коментарів немає
До редакції Кельменці.INFO звернувся голова  ради села Бурдюг Андрій Піхут. В адмінмежах Бурдюга ДП «Сокирянське лісове господарство» проводить суцільну лісосічну вирубку. Під пилу пішли здорові граби і дуби - на дрова. Вирубка проводиться вдруге. Вперше вирубка була проведена у 2013 році. Від дерев вивільнено більше двох гектарів. Жителі Бурдюга ставлять питання: це заготівля дров чи винищення лісу?.. Про те, що наші ліси хворі і  нагадують лісоповал, знає кожен, хто до туди навідується. Цілі дерева лежать одне на одному і гниють. Уражені дерева звалюються серед білого дня. За рельєфом лісові масиви можна поділити на легкодоступні і на важкодоступні. Якщо ліс на схилі яру, то це цілковите пекло, переповнене дерево-падалицею. Хоч колись і там було чисто. Там, куди не добиралися лісники
У Ленківцях вимагають порядку, а у вас?

У Ленківцях вимагають порядку, а у вас?

| Коментарів немає
Ініціативна група села Ленківці звернулася до  редакції Кельменці.info з проханням висвітлити проблеми їхнього села. Одразу акцентуємо увагу читачів, що ми готові представити позицію жителів кожного села, і через нашу редакцію ви маєте право апелювати до владних органів, а вони ЗОБОВ`ЯЗАНІ давати офіційну відповідь.   Сьогодні те, що відбувається у Ленківцях, стосується кожного в Комарово, Росошанах, Лівинцях, Мошанці… усіх кельменничан. Для когось - це урок, для когось – приклад. Ленківецькі активісти найпершою проблемою села вважають стан місцевої школи. Ленківецькій школі, тобто її приміщенню, скоро буде – 100 років! Приміщення аварійне. Стеля, кажуть, падала двічі! Друга проблема – санітарний стан населеного пункту, - хащі по всьому селі, бур’яни. Третя – рівень інфраструктури, стан
Хто в нас і скільки платить за землю?

Хто в нас і скільки платить за землю?

| Коментарів немає
19 липня в Кельменецькій райдержадміністрації відбулось засідання постійно діючої наради з сільськими головами. По собі воно залишило дивні відчуття. Складається враження, що голови сіл (за деякими винятками) вперто не хочуть чути, чого від них хочуть, чи що вони зобов`язані робити.   На жаль, у такого імунітетного несприйняття вказівок «згори» для сільських голів є причина – проста примітивна логіка: «І чого в цій держадміністрації нас «грузять»? Ми що, їм підзвітні? Вони нас вибирали чи можуть скинути? – Ні!» Механізмів прямого впливу на сільських голів, так як було в радянські часи, тепер нема. Насправді, жоден начальник підрозділу райдержадміністрації нікого «не грузив». На нараді на прикладах сусідніх районів розповідали, з чим можуть зіштовхнутися голови сільські. До приклад
Ленківчани обурені безгосподарністю сільського голови

Ленківчани обурені безгосподарністю сільського голови

| Коментарів немає
До редакції Кельменці.info звернулися мешканці села Ленківці з проханням висвітлити проблеми їхнього села. Публікуємо їхню точку зору і пропонуємо долучатися до обговорення.  Не збудувати, а зруйнувати; не зберегти, а знищити; не заощадити, а продати. Прикро, але саме таке враження складається, коли реально оцінюєш ситуацію, в якій опинилися наші рідні Ленківці. І якщо хтось думає, що єдине «яблуко розбрату», яке зачепило за живе громаду села, це місцева школа, то він глибоко помиляється. Якщо кожен господар стежить за тим, щоб його подвір’я завжди мало незалежний  вигляд, так і наш сільський голова Василь Присакар мав би турбуватися про стан населеного пункту, рівень його інфраструктури, підвищення якого створило б для ленківчан належні умови проживання. Але, на жаль, нашу думку, сільсь
Адмінреформа по-кельменецьки

Адмінреформа по-кельменецьки

| Коментарів немає
Коли читаєш рядки Закону «Про добровільне об`єднання громад», де йдеться про те, що «сільський, селищний голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного приєднання до об’єднаної територіальної громади та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів…», мимоволі з`являється посмішка. Як ви думаєте – чому? Всі ми - жителі Кельменецького району. Всі ми знаємо, що у наших сусідів, зокрема в Сокирянському та Хотинському районах давно почалося утворення громад. Вони вже є! Живуть, зі своїми мінусами та плюсами. Якщо громада береться за розвиток виробництва, то все гаразд, а якщо вважають, що виживуть на зібрані податки, то переходять на сухарі. На початках громада отримує субвенцію, тобто стартовий капітал на розвиток інфраструктури, а далі питання стоїть т
А у вас є овечки?..

А у вас є овечки?..

| Коментарів немає
Стигна. Вівці. Картинка з минулого. У Дністрівці цього вже давно нема! Тут чушок час «записав» у Червону книгу. Та чи так усюди?  Грушівці. Наше мальовниче Придністров`я! Пагорби вздовж Дністра годували не одну тисячу овець, та тепер, коли бачиш стигну до якої щовечора приходять на перепочинок вівці, сама собі не віриш! Грушівці таку мають! Знаходжу отару. Розмовляю з пастухами, які розповідають, що лише на їхньому боці яру було п’ять стигн з людськими вівцями. А ще колгосп мав вівці з іншого боку села. У Нагорянах та Грушівцях було більше п’яти тисяч голів овець. Зараз повірити важко! А було ж! Це ж ми доглядали і з того користь мали! Тепер одна ця отара. Третина овець з Бабина. До отари своїх овець зігнали 29 господарів. У Бабині ще один чоловік сам отару має. Чи є з того великий до
Шукаємо журналіста!

Шукаємо журналіста!

| Коментарів немає
Сайту kelmenci.info потрібен журналіст! Обов'язки: писати новини і статті про життя міста (авторські, рерайт, копіпаст). Вимоги: Інтерес до життя району та міста, вміння знаходити інформаційні приводи. Грамотність, уважність, ініціативність, креативність,  здатність до рутинної роботи. За інформацією звертатися  за телефоном: (068) 376 88 87 - Ігор
Ми Бесарабія чи Басарабія?

Ми Бесарабія чи Басарабія?

| Коментарів немає
Кажуть, яке даси дитині ім`я, так і поведеться! Бесарабія ми чи Басарабія – де  правда? Кельменецький район – частина Басарабії. Вона, власне, складається у нас з трьох районів: Хотинський, Кельменецький, Сокирянський. Та коли філологи читають назву «Басарабія», кажуть – помилка! Згідно українського правопису сназва «Басарабія» має писатися як «Бесарабія». Через «е». Тут виникає питання: а на скільки наш загальнодержавний правопис є українським? Адже ми посттоталітарна держава і у нас багато чого далеке від того, що називається, дійсно,  українським. Багато академічних видань, зокрема, й таких поважних як «Тлумачний словник» є простим, бездумним передруком радянських видань. Тому ви там легко прочитаєте, що людина – це істота… а на слові «істота» - тварина… Не додивились! У «Тлумачно