Статті

Відтік молоді, податки та землі для атовців, – чим сьогодні живуть Нелипівці та Браїлівка

Відтік молоді, податки та землі для атовців, – чим сьогодні живуть Нелипівці та Браїлівка

|
Нелипівці разом із Браїлівкою нараховують майже дві з половиною тисячі населення. Кілька сотень працездатних жителів – на заробітках. Цукровий завод, який забезпечував село робочими місцями, тепер лише у пам`яті… Нелипівці на 70% складаються з пенсіонерів, молодь з села іде і не повертається. Земля молодих людей не може втримати, а клопотів з нею вистачає. Біля входу до Нелипівської сільської ради оголошення – жителів села запрошують зібратися і обговорити земельні питання. Як розповів сільський голова Семен Плаксійчук, наразі будуть обговорювати питання оренди землі ТОВ «Дністрові роси». Закінчується термін договорів на оренду паїв і кожен, хто здавав земельний наділ «Дністровим росам» має визначитися, чи продовжувати договір. У Нелипівцях та Брїлівці є дев`ять фермерів, які володіють
Бабин – одне з кращих сіл Кельменеччини

Бабин – одне з кращих сіл Кельменеччини

|
Село Бабин  розкинулось навколо мальовничого яру. Саме це й зумовило особливий казковий рельєф, і сповнило село барвистих закутків та вуличок. Хтось може подумати: як же моторошно ходити цими вуличками вночі! Та ні, - увесь Бабин освітлений. Підключені всі дев`ять підстанцій. І освітлення, і дороги – у селі все робиться спільними зусиллями сільської ради та самих жителів. Красиві двори і ошатні будинки, простора центральна вулиця і відкриті двері будинку культури, – сьогодні це побачиш не всюди. На час літніх канікул робота сільського клубу дуже важлива. Сюди завжди можуть зазирнути школярі. Для бабинських дітлахів це звично, адже сільський клуб - це не лише місце, де проводять культурні заходи: тут працює музична школа і завідувач будинком Наталя Костенюк приймає всіх, як своїх. По
Хочеш заміж? Вилізай на піч!

Хочеш заміж? Вилізай на піч!

|
Коли мені бабуся розповіла про звичай свататися, я подумала, що то в бабусі «буйна» фантазія. Та збігли роки, і вже на студентській лаві я отримала шок! Бабуся, виявляється, розповідала правду! Все любила розпитувати бабусю, а як було колись? Що їли? Що пили? Що одягали? Як працювали?.. А ще питала – як хлопці дівчат вибирали? І бабуся розсміялася: «Які хлопці?! То дівчата вибирали хлопців!» - Як?.. - А отак! Якщо тобі подобався хлопець, все, що треба було зробити, це прийти до нього до хати. Наче чогось позичити. Колись люди  сіллю ділилися, грань від хати до хати носили, піч розпалити. От поки мама обранця буде тобі те добро рихтувати, ти маєш вмудритися залізти на піч! - І що? - А з печі вже ніхто не мав права тебе зігнати! Ти називала ім`я свого обранця і він на тобі женився! - А
Приватизація попри Закони?

Приватизація попри Закони?

|
2 серпня відбулось засідання постійної комісії Кельменецької районної ради з питань депутатської діяльності, забезпечення законності та правопорядку, управління об’єктами комунальної власності. Головне питання, що розглядали на засіданні, - про комплес нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: смт. Кельменці, вул. Бесарабська, 61. Якщо почитати рішення Кельменецької райради від 18 травня 2017 року «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та оформлення права власності за Кельменецькою районною радою», все виглядає цілком законно. Звичайно, якщо не знати всіх юридичних нюансів. Зокрема, дані приміщення є власністю всієї громади Кельменецького району. Розпоряджається ними районна рада (в особі селища та сіл Кельменецького району).
Що таке план розвитку села

Що таке план розвитку села

|
Кожна сільська рада має  план розвитку села. На загальносільських зібраннях, прозвітувавши перед виборцями, голова села, як правило, розповідає про план на наступний рік. На перший погляд все здається вкрай зрозумілим і простим, та за цією простотою ховається правда.   Сучасний план розвитку села – перелік вулиць, які обіцяють відремонтувати, провести освітлення, десь покласти плиточку, загорожу, прибрати цвинтар… Якщо запитати будь-якого голову – це план розвитку?! Здивуються: «А ви сумніваєтесь?!» Давайте поміркуємо разом: а що саме спричиняє розвиток? Створення підприємства чи щебінь на вулиці Абрикосовій? Відповідь однозначна – створення підприємства! То чим насправді є освітлення чи ремонт вулиць? – поліпшенням інфраструктури, стану села. Не більше! Всі наші пункти з планів розв
Страхова та сімейна медицина: чи готова Кельменеччина до медичної реформи?

Страхова та сімейна медицина: чи готова Кельменеччина до медичної реформи?

|
Що чекає наші ФАПи та амбулаторії у світлі реформ? Про це ми говорили з головним лікарем  Кельменецького районного центру первинної медико-санітарної допомоги Дмитром Дмитруком. -  Сімейна медицина буде! – одразу запевнив нас Дмитро Іванович. – Зараз  маємо у Кельменецькому районі 12 амбулаторій та 21 ФАП. Проблеми з кадрами  не значні. По можливості  все вирішуємо. Найкращі ФАПи у Бузовиці, Дністрівці, Грушівцях. У Лукачанах лікар працює по сумісництву, по сумісництву  маємо лікаря  в амбулаторії у Перківцях, та цю проблему ми вирішимо. - Наразі наша медицина ще державна. Як мали б працювати лікарі, якщо ми перейдемо на страхову форму медичного обслуговування? - Страхову медицину у нас уже запроваджували. Такі процеси розпочали ще у 2000-му році.  Були, навіть, страхові полюси, та да
У Бурдюзі заготовляють дрова чи винищують ліс?

У Бурдюзі заготовляють дрова чи винищують ліс?

|
До редакції Кельменці.INFO звернувся голова  ради села Бурдюг Андрій Піхут. В адмінмежах Бурдюга ДП «Сокирянське лісове господарство» проводить суцільну лісосічну вирубку. Під пилу пішли здорові граби і дуби - на дрова. Вирубка проводиться вдруге. Вперше вирубка була проведена у 2013 році. Від дерев вивільнено більше двох гектарів. Жителі Бурдюга ставлять питання: це заготівля дров чи винищення лісу?.. Про те, що наші ліси хворі і  нагадують лісоповал, знає кожен, хто до туди навідується. Цілі дерева лежать одне на одному і гниють. Уражені дерева звалюються серед білого дня. За рельєфом лісові масиви можна поділити на легкодоступні і на важкодоступні. Якщо ліс на схилі яру, то це цілковите пекло, переповнене дерево-падалицею. Хоч колись і там було чисто. Там, куди не добиралися лісники
Від Лівинців до Львова: історія Івана Левинського – творця унікального архітектурного стилю

Від Лівинців до Львова: історія Івана Левинського – творця унікального архітектурного стилю

|
Чи знаєте ви, що Україна, як і Франція, має свій архітектурний стиль? Називається він – українська сецесія. І батько його творця – з нашої Кельменеччини, з Лівинців У   1851 році в м. Долина (Україна), в родині директора народної школи народився горбатий хлопчик. Його назвали Іваном. Іван Левинський – нащадок  величного роду Левинських  із Басарабії. Там, у Кельменецькому районі,  і досі є село Лівинці (насправді мало б називатися Левинці), яке було помістям родини, що свого часу під проводом Івана Мазепи піднялася на захист українського люду. Поневолювачі землю у родини Левинських відібрали. Родина збідніла і перебралася жити до Станіславщини (тепер Івано-Франківщина). Та мале горбате хлопченя швидко стало напівсиротою помер батько. Оскільки родина була багатодітною, доводилось ду
Наше обличчя – смітники?

Наше обличчя – смітники?

|
Україна - країна стихійно розкиданого сміття. На полі у грунті може бути стільки скла чи пластику, що жах проймає!  На жаль, Кельменецький район також тоне у стихійних смітниках. Немає жодного села, про яке би ми могли б сказати: «Тут живуть справжні господарі!» Дико, коли люди в непризначених для цього місцях викидають те, що може перегнити і принести користь, чи те, що можна просто спалити. Коротенькі миті смітник на Бузовицькому перехрестку буває чистим. Лише прибрали – як до вечора там уже знову сміття. Стоїш на зупинці, дивишся на свіжу купу, і думаєш – що ми за люди? От з якої радості викинути аж тут відро очистків від картоплі?  І хто час від часу  прибирає? Адже це – траса! Кельменецька філія «Райавтодору»? З таким питанням ми звернулися до голови сільської ради села Бузовиця
Хто в нас і скільки платить за землю?

Хто в нас і скільки платить за землю?

|
19 липня в Кельменецькій райдержадміністрації відбулось засідання постійно діючої наради з сільськими головами. По собі воно залишило дивні відчуття. Складається враження, що голови сіл (за деякими винятками) вперто не хочуть чути, чого від них хочуть, чи що вони зобов`язані робити.   На жаль, у такого імунітетного несприйняття вказівок «згори» для сільських голів є причина – проста примітивна логіка: «І чого в цій держадміністрації нас «грузять»? Ми що, їм підзвітні? Вони нас вибирали чи можуть скинути? – Ні!» Механізмів прямого впливу на сільських голів, так як було в радянські часи, тепер нема. Насправді, жоден начальник підрозділу райдержадміністрації нікого «не грузив». На нараді на прикладах сусідніх районів розповідали, з чим можуть зіштовхнутися голови сільські. До приклад