Субота, Липень 21

Статті

Страхова та сімейна медицина: чи готова Кельменеччина до медичної реформи?

Страхова та сімейна медицина: чи готова Кельменеччина до медичної реформи?

| Коментарів немає
Що чекає наші ФАПи та амбулаторії у світлі реформ? Про це ми говорили з головним лікарем  Кельменецького районного центру первинної медико-санітарної допомоги Дмитром Дмитруком. -  Сімейна медицина буде! – одразу запевнив нас Дмитро Іванович. – Зараз  маємо у Кельменецькому районі 12 амбулаторій та 21 ФАП. Проблеми з кадрами  не значні. По можливості  все вирішуємо. Найкращі ФАПи у Бузовиці, Дністрівці, Грушівцях. У Лукачанах лікар працює по сумісництву, по сумісництву  маємо лікаря  в амбулаторії у Перківцях, та цю проблему ми вирішимо. - Наразі наша медицина ще державна. Як мали б працювати лікарі, якщо ми перейдемо на страхову форму медичного обслуговування? - Страхову медицину у нас уже запроваджували. Такі процеси розпочали ще у 2000-му році.  Були, навіть, страхові полюси, та да
У Бурдюзі заготовляють дрова чи винищують ліс?

У Бурдюзі заготовляють дрова чи винищують ліс?

| Коментарів немає
До редакції Кельменці.INFO звернувся голова  ради села Бурдюг Андрій Піхут. В адмінмежах Бурдюга ДП «Сокирянське лісове господарство» проводить суцільну лісосічну вирубку. Під пилу пішли здорові граби і дуби - на дрова. Вирубка проводиться вдруге. Вперше вирубка була проведена у 2013 році. Від дерев вивільнено більше двох гектарів. Жителі Бурдюга ставлять питання: це заготівля дров чи винищення лісу?.. Про те, що наші ліси хворі і  нагадують лісоповал, знає кожен, хто до туди навідується. Цілі дерева лежать одне на одному і гниють. Уражені дерева звалюються серед білого дня. За рельєфом лісові масиви можна поділити на легкодоступні і на важкодоступні. Якщо ліс на схилі яру, то це цілковите пекло, переповнене дерево-падалицею. Хоч колись і там було чисто. Там, куди не добиралися лісники
Від Лівинців до Львова: історія Івана Левинського – творця унікального архітектурного стилю

Від Лівинців до Львова: історія Івана Левинського – творця унікального архітектурного стилю

| Коментарів немає
Чи знаєте ви, що Україна, як і Франція, має свій архітектурний стиль? Називається він – українська сецесія. І батько його творця – з нашої Кельменеччини, з Лівинців У   1851 році в м. Долина (Україна), в родині директора народної школи народився горбатий хлопчик. Його назвали Іваном. Іван Левинський – нащадок  величного роду Левинських  із Басарабії. Там, у Кельменецькому районі,  і досі є село Лівинці (насправді мало б називатися Левинці), яке було помістям родини, що свого часу під проводом Івана Мазепи піднялася на захист українського люду. Поневолювачі землю у родини Левинських відібрали. Родина збідніла і перебралася жити до Станіславщини (тепер Івано-Франківщина). Та мале горбате хлопченя швидко стало напівсиротою помер батько. Оскільки родина була багатодітною, доводилось ду
Наше обличчя – смітники?

Наше обличчя – смітники?

| Коментарів немає
Україна - країна стихійно розкиданого сміття. На полі у грунті може бути стільки скла чи пластику, що жах проймає!  На жаль, Кельменецький район також тоне у стихійних смітниках. Немає жодного села, про яке би ми могли б сказати: «Тут живуть справжні господарі!» Дико, коли люди в непризначених для цього місцях викидають те, що може перегнити і принести користь, чи те, що можна просто спалити. Коротенькі миті смітник на Бузовицькому перехрестку буває чистим. Лише прибрали – як до вечора там уже знову сміття. Стоїш на зупинці, дивишся на свіжу купу, і думаєш – що ми за люди? От з якої радості викинути аж тут відро очистків від картоплі?  І хто час від часу  прибирає? Адже це – траса! Кельменецька філія «Райавтодору»? З таким питанням ми звернулися до голови сільської ради села Бузовиця
Хто в нас і скільки платить за землю?

Хто в нас і скільки платить за землю?

| Коментарів немає
19 липня в Кельменецькій райдержадміністрації відбулось засідання постійно діючої наради з сільськими головами. По собі воно залишило дивні відчуття. Складається враження, що голови сіл (за деякими винятками) вперто не хочуть чути, чого від них хочуть, чи що вони зобов`язані робити.   На жаль, у такого імунітетного несприйняття вказівок «згори» для сільських голів є причина – проста примітивна логіка: «І чого в цій держадміністрації нас «грузять»? Ми що, їм підзвітні? Вони нас вибирали чи можуть скинути? – Ні!» Механізмів прямого впливу на сільських голів, так як було в радянські часи, тепер нема. Насправді, жоден начальник підрозділу райдержадміністрації нікого «не грузив». На нараді на прикладах сусідніх районів розповідали, з чим можуть зіштовхнутися голови сільські. До приклад
Ленківчани обурені безгосподарністю сільського голови

Ленківчани обурені безгосподарністю сільського голови

| Коментарів немає
До редакції Кельменці.info звернулися мешканці села Ленківці з проханням висвітлити проблеми їхнього села. Публікуємо їхню точку зору і пропонуємо долучатися до обговорення.  Не збудувати, а зруйнувати; не зберегти, а знищити; не заощадити, а продати. Прикро, але саме таке враження складається, коли реально оцінюєш ситуацію, в якій опинилися наші рідні Ленківці. І якщо хтось думає, що єдине «яблуко розбрату», яке зачепило за живе громаду села, це місцева школа, то він глибоко помиляється. Якщо кожен господар стежить за тим, щоб його подвір’я завжди мало незалежний  вигляд, так і наш сільський голова Василь Присакар мав би турбуватися про стан населеного пункту, рівень його інфраструктури, підвищення якого створило б для ленківчан належні умови проживання. Але, на жаль, нашу думку, сільсь
А у вас є овечки?..

А у вас є овечки?..

| Коментарів немає
Стигна. Вівці. Картинка з минулого. У Дністрівці цього вже давно нема! Тут чушок час «записав» у Червону книгу. Та чи так усюди?  Грушівці. Наше мальовниче Придністров`я! Пагорби вздовж Дністра годували не одну тисячу овець, та тепер, коли бачиш стигну до якої щовечора приходять на перепочинок вівці, сама собі не віриш! Грушівці таку мають! Знаходжу отару. Розмовляю з пастухами, які розповідають, що лише на їхньому боці яру було п’ять стигн з людськими вівцями. А ще колгосп мав вівці з іншого боку села. У Нагорянах та Грушівцях було більше п’яти тисяч голів овець. Зараз повірити важко! А було ж! Це ж ми доглядали і з того користь мали! Тепер одна ця отара. Третина овець з Бабина. До отари своїх овець зігнали 29 господарів. У Бабині ще один чоловік сам отару має. Чи є з того великий до
Ми Бесарабія чи Басарабія?

Ми Бесарабія чи Басарабія?

| Коментарів немає
Кажуть, яке даси дитині ім`я, так і поведеться! Бесарабія ми чи Басарабія – де  правда? Кельменецький район – частина Басарабії. Вона, власне, складається у нас з трьох районів: Хотинський, Кельменецький, Сокирянський. Та коли філологи читають назву «Басарабія», кажуть – помилка! Згідно українського правопису сназва «Басарабія» має писатися як «Бесарабія». Через «е». Тут виникає питання: а на скільки наш загальнодержавний правопис є українським? Адже ми посттоталітарна держава і у нас багато чого далеке від того, що називається, дійсно,  українським. Багато академічних видань, зокрема, й таких поважних як «Тлумачний словник» є простим, бездумним передруком радянських видань. Тому ви там легко прочитаєте, що людина – це істота… а на слові «істота» - тварина… Не додивились! У «Тлумачно
Тисячолітня Бузовиця. Чи Богозовиця?

Тисячолітня Бузовиця. Чи Богозовиця?

| Коментарів немає
Якщо перегорнути сторінки радянської енциклопедії, то відразу впадає в око, що на теренах того поселення, яке ми називаємо Бузовиця, завжди жили волелюбні люди, горді бунтівники. В одному з видань написано, що начебто назва поселення  походить від того, що у великих зарослях бузнику переховувались непокірні і на тому місці потім з`явилося село Бузовиця. У бузниках, звичайно, не заховаєшся, бо то навіть не бузина, а висока трав`яниста рослина, та й нащо ховатися у бузникові, коли поряд ліс?.. Та в тих же довідниках зафіксовано і той факт, що на території села виявлені рештки поселення епохи бронзи та трипільської культури. Насправді, всі села Кельменеччини – це села тисячники! І скільки тих тисяч, достеменно ніхто не знає! Тому, коли ви читаєте, що село Бузовиця вперше згадується у 1620